«Укренерго»: завтра графіки відключень діятимуть лише для промисловості
У суботу 18 травня графіки обмеження енергопостачання застосують лише для промислових споживачів, повідомляє пресслужба компанії «Укренерго».
«По всій території України з 19:00 до 24:00 будуть діяти графіки обмеження потужності для промислових споживачів. Обмеження для побутових споживачів не прогнозуються», – йдеться у дописі.
В «Укренерго» зазначили, що повідомляють лише часові межі, в які можуть діяти графіки погодинних відключень за умови перевищення регіоном визначених лімітів.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Подоляк: Україна «має цифри» щодо чоловіків, які виїхали за кордон та не повернулися
Україна має дані щодо того, скільки всього чоловіків виїхало за кордон і не повернулось, але ця інформація закрита. Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) розповів радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Представник ОП уточнив, що Державна прикордонна служба має «певний аналіз» щодо кількості тих, хто виїхав із країни, але «називати конкретні цифри точно не будемо»:
«Всі ці питання, які ви задаєте, вони мають кількісні параметри і юридичні параметри. Їх треба обговорювати», – додав він, відповідаючи на питання щодо чоловіків, які виїхали за кордон.
За його словами, дані української влади включають як легальні випадки перетину кордону, так і нелегальні.
«Маємо цифри. Всі цифри маємо, але вони постійно уточнюються з урахуванням того, що треба постійно проводити аналіз, як це відбувалось на початку», – каже Подоляк.
Нагадаємо, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну близько 11 тисяч українських чоловіків нелегально перетнули кордон із Румунією. Про це раніше повідомили в румунській службі «Радіо Свобода», посилаючись на дані румунської прикордонної поліції.
Україна та Словенія підпишуть двосторонню безпекову угоду – Зеленський
Словенія та Україна завершують роботу над двосторонньою безпековою угодою у межах декларації G7.
Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Словенії Робертом Голобом домовилися підписати договір за першої ж нагоди, йдеться у телеграмі лідера України.
Зеленський зазначив, що прем’єр Словенії підтвердив його участь в саміті миру у Швейцарії.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Велика Британія запровадила санкції проти двох російських компаній
Велика Британія 17 травня оголосила про санкції проти двох російських компаній. Під обмеження потрапила «Східна стивідорна компанія», яка займається перевалкою контейнерів та «Паливно-бункерна компанія» (ТБК), передає російська служба Радіо Свобода.
Обидві компанії зареєстровані у Находці. Під санкції також потрапив директор ТБК Олексій Воротніков.
Згідно з повідомленням на сайті британського уряду, ТБК і Воротніков опинилися під санкціями за те, що дозволяли судам, які займаються перевалкою нафти до КНДР, бункерувати в російському порту Східний.
Також обмеження запровадили проти судноплавної компанії Paekyangsan Shipping Company з КНДР, яка, як стверджується, бере участь у транспортуванні нафтопродуктів між Росією та Північною Кореєю.
Санкції спрямовані проти спроб Москви та Пхеньяну порушити чи обійти санкції ООН за допомогою торгівлі за схемою «зброя в обмін на нафту», йдеться у пресрелізі.
«Путін напружує всі сили, щоб підтримувати свою незаконну війну в Україні, навіть вдаючись до незаконних торговельних угод із КНДР і грубо порушуючи санкції ООН, за які голосувала і сама Росія», – заявив британський міністр закордонних справ Девід Кемерон.
Напередодні Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило санкції проти двох російських громадян та трьох російських юридичних осіб за сприяння передачі зброї між Росією та Корейською Народно-Демократичною Республікою.
У квітні група спостерігачів ООН із питань дотримання санкцій проти Північної Кореї підтвердила, що після обстрілу російськими військами Харкова в січні були виявлені уламки північнокорейської балістичної ракети Hwasong-11.
Терехов: у Харкові до 25 зросла кількість поранених унаслідок російського авіаудару
Кількість поранених внаслідок російського удару по Харкову зросала до 25, дві людини загинули, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Російська армія вдарила по Харкову, двома керованими авіабомбами 17 травня. Раніше було відомо про двох загиблих та 19 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МЗС відновлює надання консульських послуг для чоловіків за кордоном
Міністерство закордонних справ України дало розпорядження закордонним дипломатичним установам із 18 травня відновити прийом заяв на вчинення консульських дій чоловікам призовного віку, що був призупинений 23 квітня, повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства.
У міністерстві зауважили, що за кілька тижнів технічної паузи актуалізували нормативні документи. Також Міністерство оборони та інші органи влади створили механізми оновлення військово-облікових даних і їхньої синхронізації з консульськими послугами МЗС для чоловіків віком 18-60 років.
«Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД)», – йдеться у дописі.
У МЗС пояснюють, що військово-обліковий документ (ВОД) це посвідчення про приписку до призовної дільниці (видається призовникам) або військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (видається військовозобов’язаним).
Паперові військово-облікові документи діятимуть лише до моменту запуску електронного кабінету призовника. Після його запуску діятимуть електронні військово-облікові документи, які кожен заявник зможе самостійно сформувати онлайн в електронному кабінеті.
Згідно з інформацією Міністерства оборони, електронний кабінет буде реалізований у форматі мобільного застосунку «Резерв+», який можна буде завантажити 18 травня з офіційних маркетів App Store та Google Play.
Читайте також: «Я отримаю паспорт іншої країни» – українські чоловіки за кордоном про обмеження у видачі паспортів
В мобільному застосунку для військовозобов’язаних можна буде уточнити мобільний номер телефону, місце фактичного проживання та адресу електронної пошти, як це визначено законодавством.
З 18 червня у застосунку з’явиться можливість після уточнення своїх даних сформувати витяг з реєстру «Оберіг» з особистими персональними та службовими даними, які зберігаються в реєстрі (електронний військово-обліковий документ, е-ВОД).
Раніше МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Після цього віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону.
Через російську атаку на Одещині 8 поранених, є загиблий – ОВА
Російська армія завдала по Одещині ракетного удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, в Одеському районі влучання ракети спричинило сильну пожежу та пошкодило цивільну інфраструктуру.
Спершу Кіпер повідомив про п’ятьох поранених, але згодом уточнив дані:
«На жаль, внаслідок сьогоднішньої російської атаки по Одеському району є одна загибла людина. Щирі співчуття рідним та близьким…Кількість поранених збільшилася до восьми осіб».
Голова області уточнив, що пʼятеро поранених госпіталізовані в стані середньої тяжкості. Решті надали допомогу на місці.
Раніше мер Одеси Геннадій Труханов повідомив, що внаслідок російської атаки в місті постраждали три людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Авіаудар РФ по Харкову: кількість поранених зросла до 19 – влада
Кількість поранених внаслідок російського удару по Харкову зросала до 19, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, чотири людини у важкому стані.
Російська армія вдарила по Харкову, попередньо, керованими авіабомбами 17 травня. Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом місцева влада повідомила про двох загиблих та 13 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: унаслідок російської атаки у Красногорівці загинуло троє людей
Щонайменше три людини загинули, ще дві поранені внаслідок обстрілів військами РФ Донеччини, повідомив 17 травння керівник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Під масованими ударами Красногорівка — там сьогодні стало відомо про трьох загиблих. Крім того, поранення отримав житель Часового Яру і одна людина у Багатирі Великоновосілківської громади», – зазначено у дописі.
Вранці в ОВА повідомляли, що на Донеччині через атаки РФ поранені п’ятеро людей у Михайлівці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Розслідувач New York Times: удар по аеродрому Бельбек знищив три винищувачі Росії
Журналіст-розслідувач американського видання The New York Times Крістіан Тріберт публікує нові супутникові знімки російського військового аеродромому Бельбек після ударів ЗСУ ракетами ATACMS у ніч на 15 та 16 травня. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Проаналізувавши знімки, Тріберт дійшов висновку, що атака повністю знищила два літаки Міг-31 та один Су-27, а Міг-29 пошкоджено.
Також було знищено паливний склад поруч із основною злітно-посадковою смугою, пише Тріберт. На знімках можна бачити дим, оскільки пожежа, що виникла на складі, досі не погашена.
Супутникові знімки Planet.com, зроблені над аеродромом Бельбек 16 травня, після ударів ракетами ATACMS, також показують сліди пожежі в районі стоянки літаків Су-27, Су-30 і Міг-31. Ступінь їх пошкодження та кількість пошкоджених машин точно визначити складно: для порівняння доступний лише знімок за 1 травня. Українські джерела писали про втрату Росією трьох літаків. На знімках також видно, що повністю згоріло сховище паливно-мастильних матеріалів аеродрому.
Журналіст Радіо Свобода Марк Крутов вважає, що в результаті ударів по аеродрому Бельбек за дві ночі, «зважаючи на все, було знищено щонайменше кілька МіГ-31 і склад пального».
Російський телеграм-канал «Військовий інформатор» вранці 17 травня написав, що внаслідок атаки на авіабазу «були повністю знищені два МіГ-31 і один Су-27, також пошкодження отримав МіГ-29».
«Чи варто говорити, що наявні навіть найпростіші навіси якщо не врятували б борти, то помітно знизили б шкоду, оскільки ЗСУ використовували касетний ATACMS, більшість касетних боєприпасів М74 якого б розірвалися про дахи навісів. Але навісів як не було, так і немає, у нас свій шлях», – додають автори.
Військовий аеродром Бельбек 16 травня зазнав другої повітряної атаки за добу. Місцеві телеграм-канали, зокрема «Кримський вітер», публікували тоді кадри, як стверджувалося, пожежі на аеродромі.
У ніч на 15 травня в районі аеродрому Бельбек також було чути вибухи. За даними супутникових знімків, на аеродромі виникли три осередки пожежі в районі злітної смуги та місць стоянок літаків.
За даними Крим.Реалії, на аеродромі дислокуються 38-й винищувальний авіаційний полк ВПС Росії та Севастопольський авіаційно-рятувальний центр МНС Росії, базуються 12 літаків Су-27, 12 літаків Су-27СМ, три навчально-бойових Су-27УБ та п’ять двомісних Су -30М2.
Міноборони Росії не висвітлювало подробиць атаки на аеродром Бельбек. У ніч на 16 травня російське відомство прозвітувало про знищення черговими засобами ППО над територією анексованого Криму п’яти оперативно-тактичних ракет ATACMS.
Українські військові офіційно ударів не коментували. Вранці 17 травня, після ракетного удару по аеродрому в окупованому Криму Генеральний штаб ЗСУ заявив про втрату Росією двох літаків та гелікоптера.
Раніше в Києві заявляли, що атаки на російські військові об'єкти в анексованому Криму наростатимуть.
Війська РФ атакували Одесу ракетами, влада повідомляє про поранених
Унаслідок російської атаки в Одесі постраждали три людини, повідомив міський голова Одеси Геннадій Труханов.
«Вони доставлені в одну із міських лікарень, їм надається уся необхідна медична допомога», – написав мер.
Близько 16.30 Повітряні сили ЗСУ попередили про рух трьох ракет у напрямку Одеси.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар Росії по Харкову: відомо про 2 загиблих і 13 поранених
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Харкову зросала до двох, повідомив голова області Олег Синєгубов.
За його даними, у місті також поранені 13 людей.
«Серед 13 поранених, четверо – у важкому стані», – додав Синєгубов.
Російська армія вдарила по Харкову, попередньо, керованими авіабомбами 17 травня. Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом місцева влада повідомила про загиблого.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рада ЄС зупинила роботу чотирьох російських ЗМІ на території Євросоюзу – через пропаганду
Рада Євросоюзу ухвалила рішення про зупинення мовлення на території ЄС чотирьох російських ЗМІ: Voice of Europe, «РИА Новости», «Известия» та «Российская газета». Про це 17 травня повідомляє пресслужба організації.
«Ці ЗМІ перебувають під постійним прямим чи непрямим контролем керівництва Російської Федерації і відіграють важливу роль у просуванні та підтримці агресивної війни Росії проти України, а також у дестабілізації ситуації в сусідніх країнах», – ідеться в повідомленні Ради ЄС.
В організації зазначили, що, попри заборону мовлення, вжитий захід не перешкоджатиме співробітникам зазначених ЗМІ «здійснювати діяльність у ЄС, у тому числі проводити дослідження та брати інтервʼю».
Про те, що Рада ЄС планує обмежити роботу цих ЗМІ, раніше повідомляв кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк.
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія «відповість» на таке рішення ЄС, «заходи опрацьовуються».
Раніше Радіо Свобода повідомляло, що, попри запроваджені в березні 2022 року санкції ЄС, у країнах Євросоюзу продовжується мовлення прокремлівських ресурсів Russia Today та Sputnik.
За даними журналістів, у Євросоюзі з 2022 року заблоковано ресурси зазначених ЗМІ лише російською мовою. Також у ЄС недоступна американська версія сайту Russia Today. Але майже через два роки після запроваджених ЄС проти RT і Sputnik санкцій обидва ресурси, як і раніше, мовлять у європейських країнах шістьма мовами: англійською, французькою, німецькою, іспанською, арабською та сербською.
Мовлення Russia Today національними мовами заборонене в Німеччині, Польщі та країнах Балтії незадовго до початку повномасштабної російської агресії в Україні. У Німеччині заборону трансляції RT пояснили відсутністю ліцензії на мовлення, Польща та балтійські країни відкликали RT ліцензію за власною ініціативою. У березні 2022 року ліцензію на мовлення цього ЗМІ відкликали у Великій Британії.
У грудні 2022 року ЄС ініціював зупинення ліцензій на мовлення в Європі у російських каналів НТВ/НТВ «Мир», «Россия-1», РЕН-ТВ та Першого каналу.
Дрони та генератори: Міноборони Литви повідомило про пакет допомоги Україні
Литва надає черговий пакет допомоги Україні, повідомляє Міністерство оборони країни 17 травня. До нього увійшли дрони, боєприпаси та генератори.
«Литва посилює свою стійку підтримку України. Сьогодні ми надали безпілотні літальні апарати (БПЛА), боєприпаси 5.56х45 міліметрів, антидронове обладнання, генератори 100 кіловат і розкладні ліжка Збройним силам України», – повідомила пресслужба відомства.
Воно також зацитувало виступ директора з питань політики Міноборони Литви Вайдотаса Урбеліса на зустрічі директорів оборонних політик ЄС. Він, зокрема, наголосив на «довгостроковій підтримці Литвою України».
«Ми зобов’язуємося виділити на ці цілі 0,25% нашого ВВП. Зміцнення оборонної промисловості України та вирішення нагальних потреб є надзвичайно важливими», – передає Міноборони.
У квітні Україна отримала від Литви черговий пакет допомоги, до якого увійшли антидронові гвинтівки, генератори та розкладачки. У цілому країна надала Україні військової підтримки на суму щонайменше 610 мільйонів євро. Упродовж 2024 року вже надано підтримки приблизно на суму 84 мільйони євро.
Війська РФ намагаються прорватись до Білого Колодязя під Вовчанськом: навіщо?
Армія Росії розширила зону активних бойових дій на 70 кілометрів, намагаючись змусити Сили оборони задіяти додаткову кількість бригад із резерву. Про це головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив у «Фейсбуці» 17 травня.
«Основні зусилля ворог зосередив на напрямку Стрілеча – Липці та на захопленні Вовчанська з подальшим виходом до Білого Колодязя та розгортанням наступу в тил наших військ», – заявив він.
За словами Сирського, агресор почав наступ значно раніше запланованого терміну, коли помітив перекидання українських військ, проте йому не вдалося прорвати оборону ЗСУ.
«Однак ми розуміємо, що попереду будуть важкі бої, і ворог до цього готується», – підсумував головком.
Село Білий Колодязь розташоване за 10 кілометрів на південний схід від Вовчанська – зважаючи на все, головком мав на увазі бажання агресора вийти в тил українського угруповання, яке обороняє Куп'янськ.
Речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону 17 травня повідомив про 11 атак Росії в районах Липців, Стариці та Вовчанська – в останньому Сили оборони продовжують зачищати вулиці на півночі міста, не даючи загарбникам закріпитися.
Станом на лютий, за даними міністра оборони Рустема Умєрова, лінія фронту в Україні складала 3200 кілометрів, а інтенсивні бойові дії були на протяжності 1200 кілометрів.
Головні питання випуску:
- Яке завдання ставила перед собою Росія, відкриваючи новий фронт на півночі Харківської області – і чи вдалося його виконати?
- Наскільки реальне захоплення агресором Вовчанська та вихід до села Білий Колодязь – з огляду на сили та засоби, які він там зосередив?
- І коли може «ожити» фронт на півночі Сумської області, про що попереджав Буданов?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- Поставки зброї від США почались, але цей процес потрібно пришвидшити, заявив Зеленський 29 квітня під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який перебуває з офіційним візитом у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів про темпи постачання озброєння, Зеленський зазначив, що «дещо почало надходити», але не все.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
МОК заборонив російським журналістам використовувати символіку РФ на Олімпіаді
Журналістам із Росії заборонили використовувати символіку їхньої країни на літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, пише російська агенція ТАСС із посиланням на Міжнародний олімпійський комітет (МОК).
В організації агентству сказали, що до представників ЗМІ «висуваються такі ж вимоги, як і до нейтральних спортсменів».
Цього року російські та білоруські спортсмени можуть виступати на Олімпіаді у нейтральному статусі та лише в індивідуальних видах спорту. Вони мають виступати без символіки країни на формі, не бути військовослужбовцями та не підтримувати війну проти України у своїх соцмережах.
Олімпійський комітет Росії (ОКР) попередив російських спортсменів, які погодяться виступати в нейтральному статусі про можливе порушення російських законів. «Щодо окремих спортсменів, які, як і раніше, готові прийняти принизливі критерії можливої участі в Іграх, то навіть щодо них МОК робить усі зусилля для мінімізації числа запрошених», – заявили в організації.
У середині жовтня 2023 року МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії (ОКР) до подальшого повідомлення через включення до його складу спортивних організацій з окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з рішенням МОК, Олімпійський комітет РФ не має права діяти як національний олімпійський комітет. ОКР також позбавили права отримувати фінансування міжнародного олімпійського руху.
Російський удар по Харкову: місцева влада повідомляє про загиблого й постраждалих
Російські війська завдали удару по Харкову, повідомили мер міста Ігор Терехов і очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними голови ОВА, армія Росії двічі завдала удару керованими авіаційними бомбами, в тому числі по Холодногірському району Харкова.
Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом – про те, що один із них загинув.
«За уточненою інформацією – один загиблий та четверо поранених», – повідомив Ігор Терехов.
Він зазначив, що влучань було кілька, вони спричинили пожежі.
Вночі проти 17 березня російські війська завдали щонайменше пʼять ударів безпілотниками по Харкову.
Олег Синєгубов згодом повідомив, що місто зазнало й ракетного удару, а також додав, що, за уточненою інформацією щодо атаки дронами, зафіксовані влучання в Основʼянському і Новобаварському районах Харкова. Місцева влада не отримувала повідомлень про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Мобілізація засуджених: Зеленський підписав відповідний закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон №11079-1, який дозволяє деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України, зазначено у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Раніше речник Міноборони Дмитро Лазуткін розповів, що засуджені українці, які будуть мобілізовані до армії, нестимуть службу у спеціальних підрозділах. За його словами, не всіх засуджених зможуть мобілізувати до армії. Обмеження діятимуть для осіб, які відбувають покарання або були засуджені:
- за злочини проти основ нацбезпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканості;
- злочини, пов’язані з тероризмом;
- порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- особливо тяжкі корупційні злочини.
Член Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія заявляв, що ресурс ув’язнених осіб, яких Україна потенційно може мобілізувати до Сил оборони, складає 15-20 тисяч людей. Він пояснив, що це загальний мобілізаційний ресурс, а скільки з них підпишуть контракт – невідомо.
Військовий експерт Полко розповів, що Путін хотів зробити з України і чому Польща зміцнює кордони
Через зростаючу «гібридну війну» у вигляді нелегальної міграції з Білорусі Польща оголосила про черговий етап зміцнення східних кордонів. Днями прем’єр Дональд Туск анонсував будівництво фортифікаційних споруд вздовж усього східного кордону, а також модернізацію вже існуючої огорожі на польсько-білоруському кордоні.
За даними прикордонної служби, впродовж 15–16 травня на цій ділянці кордону зафіксували 604 спроби нелегально перетнути кордон. Шістьох мігрантів затримали. Нелегали, прориваючись через кордон, кажуть прикордонники, кидають у прикордонників каміння, гілки, пробують перелазити огорожу або ж автомобільними домкратами розтискають прути, і так намагаються дістатися на територію Польщі.
«Кожні 24 години відбувається кілька сотень спроб перетнути кордон, це не біженці, це все менше мігрантів чи бідних сімей, які шукають допомоги. У 80 випадках зі 100 ми маємо справу з організованими групами молодих чоловіків 18-30 років, які є дуже агресивними», – сказав 14 травня Дональд Туск.
Що східний кордон треба ущільнити, вважає більшість поляків. Відповідно до опитування, проведеного IBRiS для Radio ZET та оприлюдненого кілька днів тому, 83,9% жителів Польщі висловилися «за» зміцнення кордонів із Білоруссю та Росією.
Як і чим укріплювати межі Польщі, чи загроза і тиск з боку Мінська і Кремля останнім часом посилилися? Про це Радіо Свобода розпитало у генерала польського війська, офіцера повітряно-десантних військ і військ спеціального призначення Романа Полка.
Оновити військово-облікові дані онлайн – Міноборони повідомляє про запуск застосунку «Резерв+»
Міністерство оборони запускає мобільний застосунок «Резерв+» для військовозобов’язаних, призовників та резервістів для оновлення облікових даних, йдеться на сайті оборонного відомства 17 травня.
У відомстві зауважують, що від завтра набуває чинності оновлений закон про мобілізацію. Він зобов’язує всіх військовозобов’язаних віком 18-60 років протягом 60 днів – до 16 липня включно, оновити свої облікові дані: мобільний телефон, фактичне місце проживання та e-mail (за наявності).
«Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі «Оберіг». Це зручний спосіб виконання обов’язкової процедури оновлення особистих даних», – йдеться у дописі.
Також у додатку з’явиться QR-код про статус військовозобовʼязаного, призовника або резервіста, кажуть військові.
У Міноборони зазначають, що застосунок буде доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market з 18 травня.
Крім того, оновити дані можна офлайн у Територіальних центрах комплектування або Центрах надання адміністративних послуг, які діють по всій країні, додали у міністерстві.
Раніше речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що за допомогою електронного кабінета оновити дані можна буде дуже швидко.
«Я бачив уже цю версію, погортав її на телефоні. І там усе максимально просто. ІD-банкінг, і далі просто тебе ідентифікують, ти реєструєшся і все дуже швидко заповнюєш», – розповів Лазуткін.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті військовозобов’язаного. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.